МЕТАФОРА "ЗОЛОТА КУЛЯ"

Про батьків та синів

Метафора „Золота куля” (по барону фон Мюнхаузену)

Ту любов, що я отримував від свого батька, Я не повернув йому, тому що, будучи дитиною, я ще не вмів оцінити такого дарунку, и був жорстоким з батьком.

Тепер у мене підростає син, я так його кохаю, як ніхто, моїм батьківським серцем; і я розтрачую те, що було отримано мною в дитинстві, на того, хто нічого мені не віддасть.

Адже коли він стане чоловіком і стане думати, як всі чоловіки, він, як і я, піде власним шляхом: з тугою, але без заздрості я буду дивитися, як він дарує моєму онукові те, що передбачалось мені.

Я дивлюсь далеко у майбутнє, в дзеркало життя: кожен з посмішкою кидає золотий шар далі, але ніхто не повертає його!